13:19 

Доступ к записи ограничен

Макси_Лана
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

11:33 

Доступ к записи ограничен

Макси_Лана
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

02:36 

Доступ к записи ограничен

Кьярра
Мы играем по правилам. Кто-нибудь, зачитайте правила. (c)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

23:28 

Thomas Schaller

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
22:20 

Доступ к записи ограничен

Кьярра
Мы играем по правилам. Кто-нибудь, зачитайте правила. (c)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

12:05 

Доступ к записи ограничен

Макси_Лана
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

11:51 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Цілий тиждень на спів і сповідь
Ціла зима, щоб чекати на повінь
Ціле життя на те, щоб не боятися смерті



@темы: Пам'ять, Майдан

11:47 

Доступ к записи ограничен

Aldhissla
Fifty Shades of Greeen
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

22:48 

Доступ к записи ограничен

Макси_Лана
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

18:47 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
©Dimko Dobranich

Лише згодом ми підіб’ємо підсумки тієї зими,
коли порожні скляні пляшки цінувалися більше за повні,
коли над містом висіли чорні густі дими,
і каністри з бензином шикувалися на балконі.
Лише згодом ми осягнемо, що наші ночі тривог,
твої чергування в столовій, мої – на барикаді за кілька кроків,
довгі розмови, алкоголь і секс – все це сходило в нас, як Бог
сходить на тих, кого він обрав собі за пророків.
Нервова напруга плавила довколишній лід,
лишаючи нам по годині сну вже перед самим ранком,
коли я, наче пес, лягав біля твоїх ніг,
ніби і тут заступаючи на якусь варту.
І в цю останню годину ми забували все:
я – свою ненависть, ти – свого чоловіка.
Ніжність оточувала нас захисним кільцем,
і розрізнені сни зливалися в одну ріку.

@темы: центр української культури, улюблене, вірш дня

18:18 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Катерина Бабкіна

Героям Небесної Сотні

Коли помираєш, слід завжди пам'ятати про
те, що, звісно, перемагає добро,
але це не одразу помітно;
що дерева срібні і ріки солодкі хоч десь та є,
і що тільки те, що ти віддав, назавжди твоє,
навіть якщо це — усе в тобі світло;
що любити не боляче і не страшно навіть тоді,
коли від любові тебе охоплює страх і біль,
що його і не побороти.
І у жодному разі не слід уявляти, як
будуть після тебе інші жити чи помирати, так
і не взнавши, хто ти.
Тож коли, очікувано чи ні, настає та мить
в місті, де очевидно забагато всього горить,
у країні, котра забагато від тебе хоче —
краще швидко перелічити імена дорогих і тих,
хто з любов'ю обережно йтиме тепер по шляхах твоїх,
і не закривати очі.
Вічна пам'ять — тонке проміння, що пливе через всі часи,
дорогоцінний дзвін у повітрі, голубі голоси,
відблиски золоті у чужих зіницях.
Коли помираєш — слід проспівати собі мерщій:
перетікає життя в життя як моря в дощі,
і тому воно не скінчиться.

@темы: Пам'ять, Майдан

Фолькишер Беобахтер

главная